Безніч

Привіт, дорогі читачі! Мені надзвичайно приємно, що мій роман «Безніч» нарешті потрапив до ваших рук! «Безніч» — це книга, написання якої зайняло в мене три роки. Три найхимерніші, найнеперевершеніші роки мого життя. Все почалося з того, що в моїй уяві виникла одна-єдина сцена — розмова між хлопцем і дівчиною. Під ногами дівчини метушилися тіні, вона курила сигарету з ароматом гвоздики та міркувала про одне слово. Про його силу і ту силу, якою ми його наділяємо. І в кінці цієї розмови я сам — разом із хлопцем, з яким вона спілкувалася, — закохався в неї. Мені дуже хотілося дізнатися про неї більше. Саме тому я написав про неї цю книгу — ту, що ви тримаєте в руках. Та сама розмова, яка дала поштовх до створення цього твору, міститься в кінці п’ятого розділу. І в ній звучала Істина. Це темна книга. Червона книга. Книга, переповнена брехнею, тінями та кров’ю. Це історія про дівчину, для якої вбивство було так само природно, як музика для віртуозів. Про дівчину з ножем, виготовленим із кості, з котом, сплетеним із тіней, і з серцем, загартованим помстою. І зрештою, коли імперії впали, коли загинули вбивці, і небеса знову злилися в одне ціле, вона виявилась дівчиною, якій є що розповісти. Її звуть Мія. І я сподіваюсь, що ви полюбите її так, як люблю її я.