На окраїні Львова знаходиться свалка-лабіринт, розміром з невелике місто, де жителі повільно старіють, насолоджуються вином "Червоний Сажотрус", підтримують партизанські рухи по всьому світу, обговорюють високі питання і мріють вийти з глибокого підпілля, щоб показати всім, де раки зимують. Головний герой заблукає в лабіринті в пошуках дивної дівчини, яка мусила жити і померти у його голові. Міркування, схоже, матеріалізуються. Автор не має проблем з фантазією, а його гумор потенційно небезпечний для читача: місцями є ймовірність вивихнути щелепу.
У романі Юрія Винничука "Мальва Ланда" виявляється велика кількість до цього часу невідомих історичних "фактів": наприклад, історія з запорізькими козаками, які насправді вирощували банани в оранжереях! У цьому виявляються посилання як на класику, так і на сучасну масову культуру, що в поєднанні з великою кількістю поетичних скетчів і досить технічною грою з мовою утворює складний для сприйняття, проте живий і дихаючий текст.
Роман Юрія Винничука "Мальва Ланда" - справжній виклик для сучасного читача, оскільки нині рідко кому вдається прочитати 540 сторінок. Так багато в українській прозі вже давно не пишуть ані Шевчук, ані Загребельний. Проте найвитривалішим гедоністам текст приносить повне задоволення, яке межує з еротикою, а іноді навіть перетворюється на щось надзвичайне або, як кажуть деякі, трансцендентне. Винничук як безтривалий еротоман не вміє писати інакше.
"Мальву Ланду" можна вважати вершиною його творчості, або - залишимо міру для самовдосконалення - принаймні віховим текстом, в якому поєднуються бурхлива фантазія, постійний тягар до альтернативності, батярська ніжність і неканонічний патріотизм. Так, саме стійкий патріотизм і пошуки "внутрішньої України". України сутінкової, вечірньої, андерґраундової, низової, інтимної. Одне слово, підсвідомої або навіть несвідомої. Фантастична сміттярка, де живуть симпатичні потвори - клаки, жарівляки, каракони, дротяні удави, привиди, русалки, демони, де є Море Борщів і де подають каву по-сміттярському - ось місце подій. Герої нічим не гірші від екзотичних творів, тому мають дивакуваті імена - Бумблякевич, Фрузя, Лютеція, Ціммерман, Кузеля, Курделя, Транквіліон Пупс, Дзюньо, Шруботяг...
Винничук звертається до ірреально-фантастичної реальності. Тієї, що завжди існувала незважаючи на реальність офіційну і видиму. Чи лише українську?
Вічний тягар українців до партізанства знаходить у запаленого підпільника Винничука своє повноцінне виявлення. Читач ховається у "Мальві Ланді", немов у сховищі, бо йому затишно в надреальності Винничука, у його своєрідній доброті та щемкій увазі до кожної деталі, у його елегантному гуморі й ніжній печалі, повітряному цинізмі та стилістичному колориті. Альтернативна країна "Мальви Ланди" - це не Ельдорадо, якого ми ніколи не знайдемо, і не Атлантида, яку ми назавжди втратили. Винничукова Україна генетично виростає з української казки - нашого вічного "були собі дід і баба", яке вигадувалося народом - хоч убийте мене! - не для моралі, а для чистого задоволення. Винничук бере на озброєння казкову стратегію і не помиляється. Цей автор добре розуміється на різних видах задоволення. Пошуки таємничої поетеси Мальви Ланди - це насамперед пошук ідеалу. А що таке ідеал, як не вічний кайф читання чи то пак слухання - казки веде ж не читають, їх слухають!
Чи матиме казка Винничука щасливий кінець? Чи висохне колись Море Борщів? Чи знайде наш герой таємничу поетку Мальву Ланду? Казка Винничука, як і все прекрасне на цій землі, ніколи не закінчується. Тому 540 сторінок (чи кількасот мегабайтів) - насправді мало, бо такого хочеться ще і ще, але цілком достатньо, щоб закохатися в цю прозу назавжди.
Слушать аудиокнигу "Мальва Ланда (Украинский язык)" слушать бесплатно